Сучасний вчитель має розвиватись протягом життя, а влада – створити для цього умови, – заступник міністра Павло Хобзей на конференції в МДПУ

Сучасний педагог має постійно працювати над удосконаленням професійних навичок, бути допитливим та небайдужим до змін. Очевидно, що теперішнє покоління дітей житиме вже в іншому світі, і цей процес – невідворотній. Зі свого боку ми маємо забезпечити вчителів необхідними інструментами та знаннями. Про це зазначив заступник Міністра освіти і науки Павло Хобзей під час науково-практичної конференції, яка триватиме 14-16 червня 2018 року, на базі Мелітопольського державного педагогічного університету ім. Б. Хмельницького.

Учасниками конференції стали понад 250 освітян та управлінців. Серед них – викладачі вишів, аспіранти та докторанти, студенти, вчителі шкіл, представники органів управлінь освіти тощо. Разом з науковцями вони обговорили принципи особистісного та професійного розвитку вчителя, використання у цьому процесі ІТ-технологій, компетентнісний підхід у навчанні, а також впровадження інклюзивної освіти.

“Іще один виклик, який ставить перед вчителем Нова українська школа (НУШ), є педагогіка партнерства. Вона передбачає співпрацю вчителя, учня та батьків. Тож дуже важливо, щоб цей процес проходив злагоджено, з довірою та повагою до інших”, – зазначив Павло Хобзей.

В межах конференції у виші презентували науково-експериментальний майданчик “Методична майстерня педагога Нової української школи”. У ньому вчителі-практики зможуть проходити навчальні тренінги, семінари та вебінари. Також там надаватимуть методичну та практичну допомогу у реалізації концепції НУШ.

Для учасників конференції організовані виставки, майстер-класи та дослідницькі практикуми. А під час секційних засідань вони зможуть поділитися досвідом впровадження концепції НУШ у пілотних школах та отримати поради для подальшої роботи.

 

Міністерство високо оцінює ініціативи педагогічного університету з питань впровадження Концепції Нової української школи

14-16 червня 2018 року на базі Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «Особистісно-професійний розвиток учителя в умовах реалізації Концепції Нової української школи».

Конференція проводилася з метою актуалізації методологічних і праксеологічних маркерів Концепції «Нова українська школа» для розробки і реалізації освітніх технологій особистісно-професійного розвитку культуротворчого вчителя в системі неперервної педагогічної освіти.

Участь у конференції взяли понад 250 науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти, керівників органів управління освітою, вчителів закладів загальної середньої освіти, докторантів, аспірантів, здобувачів вищої освіти з різних регіонів України.

На пленарному засіданні з актуальних питань упровадження Концепції Нової української школи виступили заступник міністра освіти і науки України Хобзей П.К., академік-секретар відділення вищої освіти Національної академії педагогічних наук України професор Саух П.Ю., директор Департаменту освіти і науки Запорізької обласної держадміністрації Озерова Т.Я. , завідувач відділу педагогічної психології і психології праці Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України професор Помиткін Е.О., член-кореспондент НАПН України, директор авторської школи Гузик М.П.

На секційних засіданнях обговорювалися теоретико-методичні засади та актуальні освітні технології особистісно-професійного розвитку вчителя, принципи та технології педагогіки партнерства, сучасні підходи до організації системних взаємозв’язків зі стейкхолдерами у галузі освіти, питання інклюзивної освіти, використання нових ІТ-технологій для особистісно-професійного розвитку вчителя сучасної школи, проблеми реалізації компетентнісного підходу тощо.

Під час конференції відбувся круглий стіл із керівниками органів управління освітою та педагогами Запорізької області з питань неперервного професійного розвитку освітян та впровадження Концепції Нової української школи.

У рамках конференції відбулася презентація науково-експериментального майданчика Відділення вищої освіти НАПН України та МДПУ імені Богдана Хмельницького «Методична майстерня педагога Нової української школи».

Методична майстерня педагога Нової української школи започаткована в МДПУ імені Богдана Хмельницького з метою надання вчителям-практикам методичної допомоги в реалізації Концепції Нової української школи, сприяння професійному зростанню шляхом залучення їх до участі у малих інтегрованих формах із науковою, методичною і практичною складовою (тренінги, семінари, семінари-практикуми, семінари-наради, семінари-тренінги, вебінари, майстер-класи тощо).

Для учасників конференції були організовані виставки, тренінги, майстер-класи, дослідницькі практикуми Методичної майстерні педагога Нової української школи.

Результатами конференції стали:

  • презентація і популяризація продуктивного досвіду вчених України, НАПН України у запровадженні нових освітніх технологій особистісно-професійного розвитку вчителів;
  • презентація і популяризація продуктивного досвіду МДПУ імені Богдана Хмельницького у створенні актуальної освітньої технології особистісно-професійного розвитку вчителів: «Методична майстерня педагога Нової української школи»;
  • обмін досвідом створення методологічно обґрунтованих і потенційно перспективних освітніх технологій підготовки вчителя до реалізації ідеї компетентнісної школи для життя.

 

Для нової української школи змінюються підходи до підготовки вчителів

У Мелітопольському державному педагогічному університеті імені Богдана Хмельницького триває триденна всеукраїнська науково-практична конференція «Особистісно-професійний розвиток вчителя в умовах реалізації концепції нової української школи». У заході взяв участь заступник Міністра освіти і науки України Павло Хобзей.

Урядовець наголосив, що реформування системи освіти і реалізація концепції Нової української школи передбачають, у першу чергу, появу вчителів нової формації. Щоб виростити такі кадри, для педагогів уже організували десятиденний курс підвищення кваліфікації. Планується також дистанційне навчання.

Павло Хобзей також назвав головні вимоги до вчителів Нової української школи.
– Учитель – основа Нової української школи. І це повинен бути лідер, який поведе за собою дітей. Основна вимога – любити дитину. Вчитель  повинен бути лідером у класі, але  бути на рівні учня, а не ставити себе вище за нього. Він повинен розвивати дитину, а не пригнічувати, і розуміти, що кожна дитина – індивідуальна. Друга умова – вчитель повинен проявляти ініціативу і брати на себе відповідальність за результат. Закон дає право йому самостійно вибирати програму в залежності від рівня учнів. Тепер потрібно працювати інакше, а наш учитель до цього, на жаль, не готовий. Він, як і раніше, готовий йти за програмою строго за підручником, стояти біля дошки і передавати знання. Але сьогодні цього вже мало. Тепер стоїть питання компетенції через діяльність, а це для наших вчителів нове. І якщо ми зараз не підтримаємо вчителя, нерозумно розраховувати, що після 10-денних курсів він зміниться. Це ментальна проблема – нам потрібно міняти цінності і підходи, і найголовніше  – той авторитарний стиль, який у нас завжди був у школах. І тут важлива співпраця з владою, з педуніверситетом, – зазначив заступник міністра освіти.
Крім цього, Павло Хобзей  анонсував зміни в підходах до  навчання майбутніх педагогів у вищих навчальних закладах. (Детальніше…)

 

Павло Хобзей прийняв участь у майстер-класі з техніки Ебру

В рамках Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю «ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ВЧИТЕЛЯ В УМОВАХ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПЦІЇ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ» Хобзей Павло Кузьмович – заступник міністра освіти і науки України ознайомився з локацію «Сучасні інноваційні технології в освітньому процесі Нової української школи», представленою Психологічним центром Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького.

Для Павла Кузьмовича було проведено індивідуальний майстер-клас з техніки Ебру – мистецтва малювання на воді.

Навчитися малювати на водному просторі – значить зрозуміти мову того, що складає основу всього живого – води. Кожен малюнок – це фотографія моменту, в якому є ви, всесвіт і вода… Почавши це спілкування з водою одного разу, з кожним кроком ви отримуєте все більш глибоке розуміння світу і знаходите себе.

 

На майстер-класі «Сучасні інноваційні технології в роботі психолога Нової української школи» учасники спробувати себе в техніці «Sand-Art»

В рамках Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю «ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ВЧИТЕЛЯ В УМОВАХ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПЦІЇ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ» на майстер-класі «Сучасні інноваційні технології в роботі психолога Нової української школи» учасники мали змогу спробувати себе в техніці «Sand-Art» та ознайомитися з авторською технікою об’ємної пісочної мандали «Грані власного Я».

Малювання піском «Sand-Art» – це унікальний напрямок арт-терапії, що об’єднує в захоплюючі дії, корисні заняття для людей. Мистецтво пісочної анімації прекрасне тим, що тут немає переможців і переможених, солістів, оскільки у процесі творчості особистість розкривається, пізнає себе та оточуючий світ, що допомагає стати їй більш відкритою та комунікабельною. Метод «Sand-Art» успішно застосовується фахівцями в освітніх і розвиваючих цілях: навчання основам читання, письма та малювання, розвиток пізнавальних процесів, розширення кругозору і загальної поінформованості, розвиток дрібної моторики і координації рухів, розвиток уяви і творчих здібностей.

Пляшечка з пісочною картиною вражає і дивує. Яким загадковим чином хаос піщинок зміг укластися в настільки дивовижні і складні візерунки, колірні структури і навіть повноцінні малюнки? Малювати піском в пляшці захоплююче і цікаво! Реалізація даної техніки допомагає включитися у творчий процес з перших хвилин після початку заняття навіть його найменшим учасникам. Малювати піском відносно не важке, і це виховує в людині уважність, зосередженість і креативність. Демонстрація техніки об’ємної пісочної мандали «Грані власного Я».

 

Тренінг «Виготовлення тимчасових мікропрепаратів»

В рамках Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю, яка відбулася в МДПУ імені Богдана Хмельницького (14-16 червня 2018 р.) та методичної майстерні педагога нової української школи, на кафедрі ботаніки і садово-паркового господарства відбувся тренінг «Виготовлення тимчасових мікропрепаратів» (тренери – доцент Пюрко О.Є. та викладач-стажист Арабаджи-Тіпенко Л.І.).

Разом із викладачами нашого університету на тренінгу працювали 12 вчителів біології міста Мелітополя та Мелітопольського району, де вдосконалювали свої професійні знання та вміння, що допоможуть сформувати дослідницькі компетентності у школярів, розвинуть інтерес і зацікавленість у учнів до предмету «Біологія» й підштовхнуть до нової дослідницької діяльності.

Організатор виставки з природних матеріалів доцент Туровцева Н.М. має великий досвід створення композицій з різноманітних природних матеріалів.

Вчителі біології отримали сертифікати про проходження тренінгу.

 

Досліди себе! Майстер-клас «Сучасні інноваційні технології в роботі психолога»

Під час майстер-класу «Сучасні інноваційні технології в роботі психолога» в межах Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю «ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ВЧИТЕЛЯ В УМОВАХ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПЦІЇ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ» відвідувачі мали змогу ознайомитися з сучасними методами діагностики та психокорекції, використовуючи природні матеріали та метафоричні асоціативні карти.

Учасники із задоволенням «копалися» в камінцях, природніх матеріалах, знаходили «найкрасивіший», «чарівний» , а також ненав’язливо досліджували себе, використовуючи можливості для більшої свободи самовираження і самореалізації , затвердження і пізнання свого «Я».

Властивості камінчиків можуть асоціюватися з емоційними станами, позначати для автора ті чи інші події, відображати динаміку внутрішнього життя.

Багато зацікавлення відвідувачі локації також проявили і до використання метафоричних карт в роботі з дітьми та дорослими з питань розв’язання конфліктів та в роботі з колективом.

Велика вдячність учасникам та гостям конференції за зацікавленість, активність та повагу до психології та її ресурсів і можливостей!

 

Молоді вчені університету створювали інструкцію користувача Нової української школи

15 червня 2018 р. у рамках роботи Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю «Особистісно-професійний розвиток учителя в умовах реалізації Концепції Нової української школи» (м. Мелітополь) за ініціативи голови ради молодих вчених університету – канд. псих. наук, доц. Прокоф’євої О.О. та голови Наукового товариства студентів, аспірантів та докторантів – канд. пед. наук Чорної В.В. відбувся тренінг-соціодрама «Сучасна школа: інструкція користувача». Метою заходу було визначено особистісно-професійний розвиток майбутнього вчителя в період навчання в закладі вищої педагогічної освіти, формування здатності до діалогічного спілкування між суб’єктами сучасного освітнього процесу. Необхідно підкреслити і різноманітність методів, що були запропоновані тренерами – інтерактивна бесіда, тренінг, соціометрія, соціодрама.

У заході взяли участь студенти, магістранти, аспіранти, викладачі університету, практикуючі вчителі та психологи шкіл м. Мелітополя. Така широка цільова аудиторія дала змогу плідно поспілкуватися та різнобічно розглянути проблему трансформації системи освіти.

У тренінгу мали місце: обговорення продуктивної діалогічної взаємодії між учасниками освітнього процесу «Нової української школи»; соціометрія щодо позицій учасників у структурі сучасного освітнього процесу; робота у міні-групах для виявлення установок та емоційних характеристик суб’єктів освітнього процесу; соціодрама з актуальних питань «Нової української школи»: переваги, недоліки, ризики, перспективи; групова робота щодо створення «Інструкції користувача «Нової української школи» для суб’єктів сучасного освітнього процесу; рефлексивний діалог і анкетування учасників тренінгу.

Про вдале проведення заходу свідчили жваві розмови та питання один одному його учасників.

 

В МДПУ проведено тренінг «Підготовка вчителів закладів загальної середньої освіти до впровадження медіаграмотності в Новій українській школі»

14 червня 2018 р. під час проведення Всеукраїнської науково-практичної конференції «Особистісно-професійний розвиток вчителя в умовах реалізації концепції Нової української школи» доцентом кафедри педагогіки і педагогічної майстерності проведено тренінг з медіаграмотності для вчителів закладів загальної середньої освіти м. Мелітополя.

Мета тренінгу – розвиток у вчителів компетентності медіаграмотності та надання методичного інструментарію для реалізації завдань впровадження основ медіаграмотності в освітній простір Нової української школи.

Тренінг розпочався з оголошення завдань, поставлених міністром освіти і науки України Л. Гриневич щодо необхідності навчання медіаграмотності наскрізно на усіх предметах в школі та необхідності підготовки вчителя до впровадження медіаграмотності в школі.

За правилами тренінгу учасники виконали вправу на знайомство та написали свої очікування від тренінгу, створивши разом «Дерево очікувань».

Для того, щоб показати важливість методів інтерактивного навчання у процесі формування медіаграмотності, з учасниками проведено 3 експерименти.

Перший експеримент привів учасників до висновку, що на одне слово у кожного виникають свої образи. Для узгодження адекватності образів необхідний діалог. Цей діалог проводиться за допомогою інтерактивних методів навчання.

Другий експеримент наштовхнув учасників на думку, що у навчанні ми спираємося на знайомі образи/дії, закріплюючи їх у своїй свідомості. Попередні дії (досвід) визначають і формують майбутні образи. «Пам’ятаєте, як раніше?» … «Давайте уявімо …». Сприйняття найбільш ефективне, якщо підпорядковане єдиній картині (системі), логіці, так звані гештальт-кубики. Для реалізації цілей навчання необхідна інтерактивна взаємодія та спільний діалог.

Третій експеримент показав, що для того, щоб впливати, важливо знати психологічні особливості тих, хто навчається. Інтерактивне навчання дозволяє глибше врахувати індивідуальні особливості учасників процесу навчання. Всі люди індивідуальні, тому на однакову ситуацію поводяться по-різному. Врахування індивідуально-психологічних особливостей учасників дозволить тренеру з медіаграмотності підібрати адекватні методи і форми навчання.

Узагальнюючи роль інтерактивного навчання, учасникам було представлено таксономію цілей і задач Б. Блума. Наголошено на тому, що усі процеси мислення при сприйнятті інформації між собою ієрархічно пов’язані. Цілі навчання залежать від ієрархії процесів мислення. Тренер, впроваджуючи інтерактивні методи навчання, має підібрати до кожного рівня адекватні форми та методи навчання, завжди розуміти на яку мету по Б. Блуму спрямована вправа або завдання. Далі учасникам була надана можливість самостійно підібрати інтерактивні методи навчання медіаграмотності до кожного рівня цілей піраміди Б. Блума.

Для того, щоб ознайомити учасників з основними поняттями і сутністю медіаграмотності було проведено мозковий штурм на тему: «Що для вас означає «медіаграмотність»?». За допомогою комунікативного проекту «Актуальність медіа в Україні» проаналізовано причини актуальності медіаграмотності в Україні. Учасники об’єднатися у 3 групи: «Шкільна пора», «Студентські роки», «Віртуальний світ» та склали на фліпчарті 5 причин, які привели їх до вивчення медіаграмотності. Вчителям було надано рекомендації як боротися із кліповим мисленням учнів. Зокрема, читати худ. літературу для того, щоб описувати образи і аналізувати; брати участь у дискусіях (рефлексія, аналіз, роздумах); розвивати критичне мислення.

Через гру «Асоціативне поле» вчителі познайомилися з основними видами інформації. Кожному учаснику пропонувалося написати на двох різних стікерах асоціації до слова «інформування» (зелений стікер), «пропаганда» (помаранчевий стікер). Але виявилося, що деякі асоціації, які запропонували вчителі, підходили і під «інформування», і під «пропаганду». Тому було наголошено на тому, що інформування – інформує, роз’яснює, але не надає готових рішень; пропаганда – інформує, роз’яснює, переконує, але компрометує, маніпулює. Разом дійшли висновку, що пропаганду складно розпізнати, тому що вона може виходити з того ж джерела, що і інформування. Але пропаганда може сьогодні інформувати, а завтра маніпулювати; пропаганда небезпечна напівправдою. Учасники переконалися в тому, участь в цьому тренінгу важлива для того, щоб покращити уміння розбиратися в інформаційному просторі, яке нас оточує.

Гра «Декодування інформування і пропаганди через відео» сприяла розумінню суттєвих відмінностей між інформацією та пропагандою, фактом і думкою журналіста. Учасники переглянули відеороліки «Децентралізація» та з’ясували види інформації, визначаючи маркери «інформації» і «пропаганди». Завдання було ускладнено демонстрацією відеоролика «Здоровий спосіб життя», який відносився до позитивної пропаганди (соціальна реклама) і був побудований на пропагандистських маркерах. Учасники не відразу змогли правильно розпізнати даний вид інформації. Акцент зроблено на тому, що кожна людина сприймає інформацію по-різному і один і той же меседж можна пояснити по-своєму. Не знаючи маркерів і практичних інструментів, які допоможуть розрізнити інформування і пропаганду, ми не зможемо правильно їх ідентифікувати.

Для закріплення знань з видів інформації проведено вправу «Робота з видами інформації». Кожній команді на стіл роздано по 3 листа ксерокопій плакатів. Завдання полягало у визначенні по заданим сюжетам виду інформації: інформування, пропаганда, реклама, соціальна реклама, РR. Для полегшення виконання завдання представлено слайд «Види інформації: інформування і пропаганда, їх маркери». Учасники успішно впоралися із виконанням цієї вправи.

Вправа «Переформатуй текст» спрямована на формування навичок складання медіатекстів. Трьом командам запропоновано з отриманого тексту скласти «Інформування» – команда «Шкільна пора», «Пропаганда (позитивна пропаганда, реклама)» – команда «Віртуальний світ», «Однобічна інформація (брудний PR, джинса)» – команда «Студентські роки». Команди розташовували абзаци в певній послідовності, прибираючи зайве, щоб вийшов текст, який відповідає інформації, пропаганді або брудному PR. За допомогою виконання цієї вправи учасники сформували знання про те, що позитивна реклама маркується як реклама, пропаганда формує потрібну для пропагандиста громадську думку, чорний PR підкреслює недоліки конкурента!

Пошуку оціночної лексики в тексті, визначенню фактів і суджень в тексті, формуванню вміння визначати ступінь нейтральності тексту, вмінню розуміти авторську позицію сприяла вправа «Декодування тексту. Факт і судження». Учасники аналізували інформаційний матеріал на предмет наявності фактів і думок. Вони вчилися знаходити в тексті оцінні слова і фрази. У процесі виконання вправи дійшли до висновку, що ми не підозрюємо скільки навколо нас існує думок, а ми часто все це сприймаємо як правду. Наш мозок так себе поводить тому, що схильний довіряти, щоб виживати. Основна навичка у критичному мисленні – розділяти факт і судження!

Для того, щоб зрозуміти як функціонують медіа, учасникам було запропоновано гру «Сніжинка», метою якої було визначити наскільки точно можна зрозуміти інформацію, яка сприймається тільки одним органом чуття – слуховим. В результаті виконання вправи у всіх учасників вийшли різні сніжинки. Учасники переконалися, що жоден ЗМІ не дає нам інформацію, яка може бути перевірена усіма органами відчуттів (слух, дотик, зір, тактильні відчуття, емоції і т.п.). Саме тому ймовірність перекручування цієї інформації є дуже високою. Тому будь-яку інформацію необхідно перевіряти і аналізувати. Медіа не презентують реальність, а лише репрезентують її. Кожен по-своєму сприймає інформацію.

Рефлексивна гра «Королева» спрямована на розуміння учасниками того, яким чином засоби масової інформації впливають на свідомість людей, які маніпулятивні технології використовують і чим пояснюється специфіка їх редакційної політики. За допомогою цієї гри у вчителів сформувалися навички критичного мислення, інтерес до вивчення різних джерел медійної інформації для співставлення різних думок. Було показано вплив суб’єктивних факторів на об’єктивність журналістики. Учасники зрозуміли, що само поняття об’єктивності кожна зацікавлена сторона трактує по-своєму. Важливо починати аналіз об’єктивності медіатекста з перевірки його джерела, авторства і мети публікації.

Тренінг завершився проектно-аналітичною грою «М’ясо Кенгуру», метою якої було показати, як ЗМІ та реклама маніпулюють матеріалами (ідеєю) з метою спонукати цільову аудиторію купити товар, повірити в ідею, зробити відповідну дію. Групам необхідно було випустити матеріал в газету про користь м’яса кенгуру для різних груп населення. Написати статтю про унікальність продукту «М’ясо Кенгуру». Групам запропоновано такі завдання: написати матеріал в газету для пенсіонерів (для команди «Віртуальний світ»); матеріал на сайті для студентів (для команди «Шкільна пора»); матеріал для домогосподарок (для команди «Студентські роки»). Групи придумували назву видання, логотип, слоган (місію) і ілюстрували сам матеріал з необхідними кадрами/маркерами для тієї чи іншої цільової аудиторії. Додатковий матеріал, який пропонувався для команд: поняття «цільова аудиторія», модель купівельних можливостей S.A.B.O.N.E.; 5 «P» Маккарті; таблиця «Характеристики цільової аудиторії»; 20 типів контенту, приреченого на успіх. Гра сприяла розумінню учасниками психологічних механізмів впливу маніпуляцій на людину. Команди дійшли висновку, що ЗМІ знають чому саме віддає перевагу кожна цільова аудиторія і готує статті про те, що ми хочемо чути. Щоб текст дійшов до споживача, ЗМІ знають на які чутливі зони потрібно натиснути, аби потенційна цільова аудиторія повірила в ідею.

Проведена рефлексія після тренінгу показала, що 83% присутніх вчителів вже знайомі з поняттям «медіаграмотність»; 13% добре орієнтуються в темі; 4% познайомились з цим поняттям вперше. Дані результати опитування свідчать про те, що в школі поняття «медіаграмотність» вже не нове, вчителя активно розвивають ці навички в учнів, впроваджують елементи медіаграмотності у навчальних процес при викладанні свої дисциплін. Серед присутніх вчителів, була Наталія Безменова – вчителька української мови та літератури, інформатики, медіапедагог Мелітопольської спеціалізованої школи І-ІІІ ступеня №25, яка викладає дисципліну «Медіаграмотність» в школі вже декілька років поспіль. Заступники директора Мелітопольської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня №22 Олена Щербенко та Олена Гнатів на чолі із директором Олексієм Яценко запроваджують навчання медіаграмотності вчителів своєї школи на навчальних тренінгах. Вчителі Мелітопольської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня №15 Галина Колесник та Жанна Скрипко, Ірина Ісаєнко, Наталія Бутенко на чолі із директором Наталією Коваль приділяють питанню формування медіаграмотності особливу увагу, проводячи постійні тренінги зі старшокласниками своєї школи, а нещодавно налагодили співпрацю між Мелітополським державним педагогічним університетом імені Богдана Хмельницького та загальноосвітніми школами №15 та №14 для проведення спільних тренінгів з медіаграмотності для старшокласників навчального округу «Гармонія». Заступник директора з навчально-виховної роботи Мелітопольської спеціалізованої школи І-ІІІ ступеня №25 Тетяна Устинова та вчитель Олена Гриньова впроваджують «медіаграмотність» до предметів навчального процесу. У школі проблеми формування медіаграмотності вирішуються на рівні наукових тем предметних кафедр. Заступник директора Мелітопольської гімназії №19 Людмила Гулакова та директор Світлана Мельник розвивають навички критичного мислення та медіаграмотності під час викладання навчальних дисциплін у старших класах. Заступник директора з навчально-виховної роботи Мелітопольської спеціалізованої школи-інтерната ІІІ ступеня «Творчість» Інна Гайденрайх та вчителі цієї школи-інтернату: вчитель української мови та літератури Наталія Устінова, вчитель фізики та інформатики Олександр Федоренко, вчитель української мови та літератури Світлана Вілінська, вчитель історії Валерій Волік постійно беруть участь у роботі семінарів та тренінгів з медіаграмотності, які проводяться кафедрою педагогіки і педагогічної майстерності МДПУ імені Богдана Хмельницького.

Таким чином, всі присутні на тренінгу вчителі активно впроваджують медіаграмотність в освітній простір Нової української школи. Тому проведений тренінг з медіаграмотності розширив знання вчителів з цієї проблеми, надав їм додатковий методичний інструментарій з медіаграмотності для подальшої реалізації завдань впровадження основ медіаграмотності в освітній простір Нової української школи.

На питання про те, які із перелічених варіантів впровадження медіаосвіти на вашу думку мають найбільший вплив на її розвиток та поширення в Україні, вчителі віддали перевагу інтеграції «Медіаграмотності» до більшості предметів навчального процесу (21 вибір). Крім того, учасники розуміють необхідність проведення подібних тренінгів для широкого кола учасників (8 виборів).

На питання про те, які теоретичні і методичні питання вас цікавлять в межах подальшої співпраці, вчителі практично одностайно відповідали про необхідність розкриття методичних аспектів впровадження медіаграмотності у процес викладання навчальних дисциплін в школі.

Тренінг «Підготовка вчителів закладів загальної середньої освіти до впровадження медіаграмотності в Новій українській школі» проведений завдяки ідеологічній підтримці декана факультету інформатики, математики та економіки професора Павла Бєльчева, завідувача кафедри педагогіки і педагогічної майстерності професора Ангеліни Коробченко та організаційної підтримці викладачів кафедри педагогіки і педагогічної майстерності Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького, зокрема: доцента Юлії Єрмак, старшого викладача Оксани Бунчук, лаборанта Алли Волік. Особлива вдячність за методичну підтримку доктору педагогічних наук, професору, тренеру-майстру з медіаграмотності Тетяні Івановій та Академії Української Преси (м. Київ).

Проект від Академії Української преси завершується, але зерна медіаграмотності, які посіяні на освітянському полі тільки починають сходити і обов’язково переростуть у плоди критичного мислення, усвідомленого медіаспоживання, самозахисту та протидії маніпуляціям.