Участь викладачів університету у роботі Науково-методичної комісії №14 сектору вищої освіти НМР МОН України10 жовтня 2019 року у Державній установі «Науково-методичний центр вищої та фахової передвищої освіти» Міністерства освіти і науки України відбулось засідання Науково-методичної комісії №14 сектору вищої освіти Науково-методичної ради МОН України.

Від нашого університету до складу підкомісії №305 «Нормування робочого часу науково-педагогічних працівників» увійшла начальник навчального відділу, доцент Я.В. Сопіна, до складу підкомісії №301 «Освіта впродовж життя, визначення неформального та інформального навчання» – доцент кафедри педагогіки і педагогічної майстерності С.С. Ізбаш.

Засідання членів НМК 14 розпочалось із виступу Алли Рибалко – керівника експертної групи з питань нормативно-методичного забезпечення вищої освіти і освіти дорослих директорату вищої освіти і освіти дорослих МОН України.

Алла Вікторівна розповіла про нові умови реформування вищої освіти та завдання науково-методичних комісій МОН України. Відбувається набір галузевих експертних рад. Розпочало роботу Національне агентство кваліфікацій (НАК) – саме воно є майданчиком, де створюватимуться правила побудови та оновлення професійних стандартів. Це допоможе МОН динамічніше адаптувати освітні стандарти до вимог ринку праці.

14 серпня 2019 року Кабінет Міністрів офіційно призначив Сергія Горбачова на посаду освітнього омбудсмена. Інститут освітнього омбудсмена створено для захисту прав здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників.

Уряд затвердив Програму діяльності Кабінету Міністрів України (постанова від 29.09.2019 № 849). Програмою визначено пріоритетні цілі Уряду, шляхи їх досягнення та встановлено до кожної цілі ключові показники ефективності. Це визначальний документ для ЗВО.

Алла Вікторівна звернула увагу присутніх на Ціль 1.4. Випускники закладів вищої освіти є конкурентоспроможними фахівцями на ринку праці:

– якщо випускник затребуваний на ринку праці то і ЗВО має можливості існувати. Також за 5 років не менш як 70% державних закладів вищої освіти вийдуть із статусу бюджетної установи;

– усі ректори матимуть в контрактах ключові показники ефективності та оцінюватимуться за результатами їх досягнення;

– буде створено умови для визнання в системі формальної освіти результатів навчання, здобутих у неформальній та інформальній освіті. Більш докладно за посиланням: https://program.kmu.gov.ua/…/vipuskniki-zakladiv-visoi-osvi…

До Закону України “Про вищу освіту” внесено 400 змін і в уряді сподіваються, що Верховна Рада затвердить ці зміни. Зокрема, зміни стосуються:

– статус “національного” залишиться тільки почесним закладам без якихось преференцій;

– присвоєння статусу “дослідницького університету” за результатами наукових здобутків;

– заключення договорів за контрактною системою за показниками КРІ і аналізом результатів досягнень;

– спрощення ліцензування. Ліцензування будуть проходити тільки регульовані спеціальності (термін виконання до 2020 року). Список регульованих спеціальностей міститься у Постанові Кабінету Міністрів 2018 року. Це ті спеціальності, за якими проводиться ЄДКІ при вступі в магістратуру у формі ЗНО;

– державне замовлення набуває цільового замовлення при наявності місць працевлаштування (у 2019 році таке було запроваджено для педагогічних і медичних спеціальностей);

– зміна системи фінансування вищої освіти. Рівень середньої заробітної плати науково-педагогічних працівників державних та комунальних закладів вищої освіти вивести на рівні удвічі більшому за середню заробітну плату в країні впродовж 5 років;

– зміни до Ст. 46 “Відрахування, поновлення та переведення студентів за врахуванням умов вступу”.

Серед нових умов реформи вищої освіти:

– Закон “Про фахову передвищу освіту”, який передбачає підготовку фахового молодшого бакалавра;

– Порядок підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників;

– Положення про акредитація освітніх програм;

– Нова редакція Національної рамки кваліфікацій;

– Оновлені склади НМР і НМК;

– Нова редакція Методичних рекомендацій з розроблення стандартів вищої освіти;

– Порядок погодження стандартів вищої освіти в Національному агенстві із забезпечення якості вищої освіти.

Станом на 05.09.2019 р. розроблено проектів стандартів: 111 (бакалавр),107 (магістр), 50 (PhD); затверджено стандартів: 73 (бакалавр), 27 (магістр), – (PhD).

Завдання СВО НМР і НМК:

– Завершення розроблення проектів стандартів, які досі не розроблені (магістри та доктора філософії);

– Термінове завершення фахової експертизи вже розроблених проектів стандартів (у разі необхідності зі зміною рецензентів);

– Доопрацювання після фахової та методичної експертизи, остання вичитка;

– Еволюція бачення та модернізація нормативної бази розроблення стандартів вищої освіти;

– Завершення розроблення лінійки стандартів вищої освіти (усі ступені), їх вдосконалення;

– Участь у розробленні стандартів фахової передвищої освіти та професійних стандартів, галузевих рамок кваліфікацій.

Особливі завдання НМК 1 із загальної, професійної освіти та спорту:

– Впровадження Концепції розвитку педагогічної освіти;

– Особливі розділи, які визначають структуру освітніх програм, граничні; співвідношення між циклами в них та вимоги до практичної підготовки;

– Спільна частина вимог власне до педагогічних компетентностей та вимог до атестації!

– Для спеціальності 013 Початкова освіта гармонізація з професійним стандартом.

Із нововведень передбачається:

– дипломи недержавного зразка;

– добровільна стандартизація;

– дотримання прав споживачів;

– акредитація освітніх програм почне працювати з листопада 2019 року;

– обов’язкових стандартів не буде;

– дипломи державного зразка видаватимуться тільки за акредитованими спеціальностями;

– за неакредитованими спеціальностями видаватимуться дипломи недержавного зразка.

Звертаючись до членів підкомісії 301 «Освіта впродовж життя, визначення неформального та інформального навчання» НМК 14 «Організаційно-методичне забезпечення вищої освіти» Алла Вікторівна Рибалко поставила підкомісії завдання до листопада 2019 року розробити Концепт, який буде взято за основу при розробці Положення про неформальну та інформальну форми навчання. Планується, що у лютому-березні 2020 року МОН України розробить таке Положення.

Інформацію підготувала доцент кафедри педагогіки і педагогічної майстерності Світлана Ізбаш

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *