22-23 лютого 2019 року доцент кафедри педагогіки і педагогічної майстерності Світлана Ізбаш отримала запрошення на навчальний тренінг з креативного фактчекінгу, який відбувся у Impact Hub Odessa. Даний тренінг здійснюється у проекті «Без брехні» за підтримки фонду розвитку ЗМІ Посольства США. Нагадаємо, що Світлана Ізбаш раніше вже неодноразово приймала участь у тренінгах з медіаосвітньої підготовки  та постійно поповнює свої знання з медіаграмотності та тренерської майстерності. Цього разу виникла унікальна нагода поглибити знання з окремого модуля медіаграмотності «Фактчекінг».

Пропонуємо далі ознайомитися більш детально зі звітом Світлани Ізбаш про її участь у тренінгу з креативного фактчекінгу на тему: «Звільни свого фактчекера напередодні передвиборчих перегонів».

Долучилася до регіональної «фактчек-банди» та вчилися «шмагати» лозиною фактчекінгу по брехні та маніпуляціям. На тренінгу вдалося зібрати цілу купу інструментів, які будуть застосовані на тренінгах з медіаграмотності найближчим часом. З такими знаннями, ніхто не зможе «пудрити» вам мізки і ви назавжди позбудетесь «гіркого присмаку» маніпулювання.

Тренером був найкращій фактчекер України, керівник проекту «Без Брехні» Олександр Гороховський, який вже відзначав свій 60-ий ювілейний тренінг за останні 2 роки. З Олександром Світлана познайомилася у другій посиленій фазі підготовки тренерів з медіаграмотності, які були організовані Академією Української Преси і саме тоді дізналася, що факт чек – це елемент медіаграмотності, потужний засіб розвитку критичного мислення; інструмент створення портрету компетентності спікера медіа; та, найголовніше – це установка на перевірку фактів, що містяться в інформаційному повідомленні. Олександр щедро поділився своїми авторськими розробками і стало зрозуміло, що фактчекінг – це креативний процес, який можна легко опанувати!

Під час тренінгу представлено багато абсолютно нових понять і смислів. Наприклад, у зв’язку з тим, що ми живемо у постійній присутності у загальному інформаційному потоці, то виявляється що знаходимось у так званому «інформаційному селі», тобто нам здається, що ми все знаємо і в курсі всіх подій, а насправді маємо примарне уявлення про володіння знаннями. Для доказу цього явища застосовано гру «Інформаційне село». Виявилося, що кожен з нас має різні і приблизні уявлення про події у світі, країні та рідному місті, а всі разом ми наче «лоскутна ковдра» знаємо все по-трохи і кожен своє. Велика вдячність Олександру Гороховському за цю вправу, яка обов’язково буде застосована на тренінгах з медіаграмотності!

Дізналися, чим відрізнялися медіа раннього, середнього та сучасного періодів. І головне те, що сучасний період суттєво відрізняється тим, що сьогодні акцент робиться не на факті, а на судженні про нього!

Відбувається не інформування, а системне формування певного ставлення! Формується так званий контент «бомбардування», який впливає на «інформаційне село» (тобто на нас) з багатьох джерел: топові спікери, експерти, лідери думок, блогери, а також ТБ, інтернет, Соціальні мережі, друковані ЗМІ, радіо. Ефект «інформаційне село» спрацьовує тому, що на нас впливає купа об’єктів, а немає фільтрів перевірки інформації.

Висновок: ми часто піддаємося на вплив красивого голосу диктора, його манери говорити, а не суті його слів і віримо красивій риториці. Тому дуже важливо розвивати критичне мислення і розуміти, що не на зовнішню сторону доповідача слід звертати увагу, а на кількість сказаних ним фактів та їх достовірність. Сьогодні медіа працюють з метою сформувати ставлення у слухачів/глядачів до певної події та користуються тим, що людина не може перевірити, тому довіряє і, таким чином, у кожного формується свій погляд на фрагмент інформації. Спрацьовує ефект «лоскутної ковдри». Таким чином, ми сидимо у своєму «інформаційному селі» і думаємо, що ми знаємо не як усі.

Нові знання з фактчекінгу стосувалися розуміння того:

  • на що направлені фактчек розслідування;
  • об’єкти перевірки інформації у фактчеку;
  • особливості фактчеку;
  • ознаки заяв/повідомлень, що перевіряються;
  • достовірні ресурси перевірки;
  • інструменти перевірки заяв;
  • структура тематик перевірки.

Тренінг завершився такими головними тезами:

  1. Фейк завжди відповідає трьом поняттям навмисно: згенерований, розповсюджений, підтримується увага.
  2. Фактчек не шукає цілеспрямовано брехню, а шляхом дослідження фактів встановлює їх достовірність чи хибність.
  3. У повідомленнях, обіцянках, заявах, наративах міститься тільки 30% конкретних фактів, які можна перевірити, а 70% інформації фактів не містить взагалі. І перевіряти немає що!
  4. Фактчек має бути завершеним і спиратися на офіційні джерела.
  5. Верифікація – це інструмент фактчеку; процес перевірки правдивості та точності даних і відповідає на запитання Що? Де? Коли?
  6. Фактчекінг – це перевірка факту, що міститься в інформаційному носії і відповідає на питання Що? Де? Коли? Чому? Які наслідки?
  7. Доказ має бути логічним, максимально переконливим, щоб не заплутати.
  8. Деталі – ключ до розкриття фальсифікацій і фейків.

Правила фактчек розслідування:

  • приорітет більш авторитетного джерела;
  • мінімум другорядних аргументів;
  • чітка, зрозуміла логіка доказу;
  • точність передачі і опрацювання деталей аргументації.

Педагогічна скринька поповнилась креативними методами з фактчекінгу: гра «Інформаційне село», ментальна карта «Що перевіряє фактчек?», мозковий штурм, «Ресурси перевірки», вправа «Знайди факт», експеримент «Кому можемо довіряти?», вправа «Політ на Марс», групова робота «Джерела доказу», брейнстормінг «Перевірка повідомлення», гра «Фактчек на прикладі казок», брейнстормінг «Перевірка деталей», гра «Знайди максимальну кількість ключів».

Вдячна Олександру Гороховському за можливість взяти участь у проекті та поглибити свої знання з креативного фактчекінгу!

Шановні учасники тренінгів з медіаграмотності, дуже скоро на Вас чекають найсвіжіші і найкреативніші новинки у вивченні модулю “Фактчек”!

Залишити відповідь