Сертифікаційна освітня програма «Медіапедагогіка, медіаграмотність та медіабезпека» об’єднує освітян МелітопольщиниЗнання з медіаграмотності стають особисто важливими для вчителів, тренінги рекомендують іншим школам, а університет отримує подяки і запрошення на проведення наступних тренінгів – це справжній успіх впровадження медіаграмотності на Мелітопольщині!

Так, 4 березня 2020 року доцент кафедри педагогіки Світлана Ізбаш отримала запрошення від заступника директора з навчальної роботи Мелітопольської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату «Гармонія» Глек Олени Вікторівни на проведення тренінгу з медіаграмотності за сертифікаційною освітньою програмою «Медіапедагогіка, медіаграмотність та медіабезпека» для педагогічного колективу школи-інтернату. С перших хвилин спілкування колектив вчителів підкорив своїми якостями людяності, доброти, взаємоповаги та командного духу. Знайомство було проведено у формі висловлювання яскравого заголовку з фактом про колегу. Стало відомо, що серед вчителів багато творчих людей, які з великим захопленням займаються улюбленою справою та передають свої уміння дітям.

На тренінгу побудували карту актуальності медіаосвіти в Україні та з’ясували, що актуальність медіаосвіти визначається:

– потребами сучасного життя;

– зростанням обсягу інформації, темпів життя;

– набуттям уміння знаходити першоджерело інформації;

– розумінням сутності функціонування мас-медіа;

– необхідністю розвитку критичного мислення;

– виробленням звички до оперативного аналізу інформації;

– необхідністю убезпечити себе від небажаного контенту.

Визначили сутність поняття «медіаграмотність» та акцентували уваги на тому, що медіаграмотність – це не тільки уміння, які дають людям можливість аналізувати, оцінювати медіаповідомлення, але й створювати повідомлення в різних видах медіа, жанрах і формах та грамотно поширювати контент.

Аналіз власного медіапростору кожного учасника показав, що наш медіапростір – це купа інформації, яку ми щодня сприймаємо, свідомо чи несвідомо відбираємо з великої кількості джерел і споживаємо, реагуючи емоційно і раціонально, тобто переживаючи та аналізуючи, пропускаючи крізь себе. Підрахувавши години, які витрачаємо на види комунікації та сприйняття інформації, деякі учасники з’ясували, що кількість годин на добу, які вони витрачають на різні медіа дорівнює 18-20 годин. А це означає, що наш медіапростір перенасичений інформацією, але головне чи не варто замислитися над тим, які комунікаційні та інформаційні пріоритети слід змінити? Що саме ми отримуємо з медіа в упаковці об’єктивних актуальних новин? Також міркували про те, чи може медіаканал «нав’язати» додаткові передачі, послуги, товари, меседжі, агітацію, користуючись довірою і лояльністю глядача/користувача? Чи можна вішати ярлик надійності тільки тому, що подобається канал?

Справжній інтерес і пожвавлення викликала гра Kahoot, яка спонукала учасників давати відповіді на швидкість і заробляти бали за правильні відповіді на тему медіаграмотності.

Асоціативна карта слів, яку складали учасники тренінгу, змусила замислитися над тим, чому деякі асоціативні слова можна віднести і до слова «інформування» і до слова «вплив». Разом розібралися з маркерами інформування і пропаганди та визначили, що інформування відбувається без оцінювання, а пропаганда провокує розповсюдження однобічних поглядів, часто викривлених, які вводять в оману. Тому пропаганду складно розпізнати, вона може виходити з одного джерела, що і інформування. Але пропаганда небезпечна напівправдою!

Для закріплення знань з блоку «Види інформації» виконали вправу на декодування інформації через відео, зображення та пошук оціночної лексики у тексті.

Головне уміння медіаграмотності – розпізнавання фактів і суджень – відпрацювали у руханці «Павутиння інформації», формулюючи факти і судження. Робота зі статтею надала можливість виписати у дві колонки факти і судження. Після проведеного аналізу статті виявилося, що у колонці з судженнями більше слів, ніж у колонці з фактами. Це свідчить про те, що стаття має намір розставити певні акценти, підштовхуючи читача до вигідних для редакції висновків, а це порушення журналістських стандартів.

У блоці «Функціонування медіа» намагалися передати інформацію якомога точніше при цьому «вимкнули» всі органи відчуття, крім одного – тактильного у вправі «Телефакс» та слухового у вправі «Сніжинка». Виявилося, що сприймаючи інформацію тільки одним органом відчуття, неможливо отримати точний результат, адже відбувається втрата інформації та її викривлення. У всіх учасників виявилися різні сніжинки, а малюнок втратив суттєві елементи та перетворився на інший об’єкт. Зробили висновок про те, що медіа, надаючи інформацію, передають її або слуховим або зоровим каналом, ми не маємо можливості перевірити та переконатися у правильності слів. Тому жодному каналу інформації неможна довіряти, а будь-яку інформацію необхідно завжди перевіряти!

У вправі «Квітка емоцій» навчилися розпізнавати свої емоції, які викликають заголовки і статті у стрічці новин та акцентували увагу, що агресивні емоції відключають рацію і провокують паніку та підштовхують до поширення неперевіреної інформації.

Тренінг завершився рефлексією учасників та обміном думками щодо необхідності формування знань та умінь з медіаграмотності. Вчителям запропоновано наступну сертифікаційну освітню програму на тему: «Сучасні загрози та фейки в Інтернеті».

Велика вдячність колективу вчителів Мелітопольської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату «Гармонія» за активну участь, мотивоване навчання та цікаві запитання.  Особлива подяка заступнику директора з навчальної роботи Олені Вікторівні Глек та директору школи Юрію Васильовичу Семикіну за запрошення, прекрасні умови роботи в оснащеному сучасним обладнанням класі та теплий прийом!

Програма тренінгу створена на основі навчальних матеріалів отриманих під час участі у широкомасштабному проекті підготовки викладачів ЗВО «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність», що реалізується в Україні Радою міжнародних наукових досліджень та обмінів IREX, Академією української преси, Посольством США, Посольством Великої Британії за підтримки Міністерства освіти і науки України.

Інформацію підготувала доцент Ізбаш С.С.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *