30 жовтня 2021 року викладачами кафедри дошкільної освіти і соціальної роботи доктором педагогічних наук, доцентом Журавльовою Л.С. і кандидатом педагогічних наук Солонською А.А. в режимі Zoom конференції було проведено навчально-методичний семінар «Нейропсихологічний підхід у контексті комплексної діагностики мовленнєвого розвитку дітей», що проходив в рамках Методичної майстерні педагога Нової української школи.
Учасниками заходу стали вихователі закладів дошкільної освіти, вчителі-логопеди та вчителі початкових класів, асистенти вчителів загальноосвітніх закладів міста Мелітополя та Мелітопольського району, м. Києва, м. Харкова, м. Енергодара.
На семінарі було детально розкрито зміст понять «мовленнєвий розвиток», з яким тісно пов’язані такі поняття, як «розвиток», «мовлення», «розвиток мовлення». З’ясовано відмінність понять «розвиток мовлення» і «мовленнєвий розвиток» та підкреслено, що термінологічна неузгодженість зазначених понять породжує неоднозначність тлумачень, знижує точність наукового підходу до проблеми корекції мовлення.
У рамках заходу учасники мали змогу:
– ознайомитися з існуючими підходами до вивчення порушень мовлення: клінічним, логопедичним, нейропсихологічним і комплексним;
– з’ясувати розбіжність у методології вивчення мовленнєвої патології, яка залежить від неоднозначності уявлень про мовленнєві порушення загалом та причини й механізми виникнення, симптоми, зокрема;
– більш детально ознайомитися з нейропсихологічним підходом до вивчення порушень мовленнєвого розвитку дітей, оскільки нейропсихологічна симптоматика порушень розвитку, різні вияви індивідуальних варіантів перебігу психічної діяльності часто зумовлюють основні труднощі навчання, тому вимагають вчасної ефективної діагностики і корекції;
– ознайомитися з двома групами компонентів функціональних систем: інформаційними і регуляторними;
– дізнатися про базисні нейропсихологічні чинники, що пов’язані зі структурами функціональних блоків: модально-специфічні, кінестетичний, кінетичний, просторовий, довільної регуляції діяльності, а також поєднання трьох чинників: сукцесивності, симультанності, міжпівкульної асиметрії мозку;
– ознайомитися з різними варіанти методик, що ґрунтується на діагностичному підході О. Лурії.