23 січня цього року на 63-му році життя відійшов у вічність заслужений працівник народної освіти України Іван Павлович Аносов, який упродовж 1995-2011рр. обіймав посаду ректора Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького.  

Перестало битися серце талановитого і чуйного педагога, блискучого вченого, мудрого керівника. Для всіх, хто знав цю надзвичайно інтелігентну і мудру людину, смерть Івана Павловича відгукнулася невимовною гіркотою болю від невблаганної втрати.

Іван Павлович Аносов народився 24 квітня 1956 року в с. Володимирівка Волновахського району Донецької області. У 1978 рр. закінчив Мелітопольський державний педагогічний інститут.

Уся трудова діяльність ученого й педагога в галузі вищої освіти пов’язана з університетом та охоплює 38-річний досвід науково-педагогічної роботи. Він є автором понад 100 наукових і навчально-методичних праць. Професор І.П. Аносов став одним із першовідкривачів антропологічного напряму в освітньому процесі.

За роки плідної праці він згуртував команду професіоналів, діяльність якої сприяє зміцненню позицій у освітньому просторі країни. Завдяки його організаційній волі і таланту, енергії, професійним вмінням у 2000-му році Мелітопольський педагогічний інститут піднявся в освітянському просторі на новий рівень – отримав статус університету IV рівня акредитації,  якому присвоєно ім’я Богдана Хмельницького.

Завдяки його наполегливості започатковано багато наукових видань, а університет став ініціатором проведення багатьох міжнародних конференцій, Всеукраїнського фестивалю слов’янської фортепіанної музики, регіонального конкурсу обдарованої молоді. Оркестр народних інструментів, духовий оркестр, хорова капела отримали звання народних.

Саме Іван Павлович сприяв налагодженню міжнародних зв’язків університету з освітніми закладами інших країн. Зокрема, оркестр інструментальної фольклорної музики «Таврійська пектораль» за його ініціативи  неодноразово брав участь і неодноразово ставав переможцем міжнародних конкурсів у Болгарії, Франції, Іспанії, а оркестр духових інструментів був учасником міжнародного фестивалю в Австрії.   

Завдяки його багатогранному педагогічному й організаторському талантові університет став потужним науково-освітнім центром південного сходу України, одним із провідних вищих педагогічних навчальних закладів країни і цим здобув незаперечний авторитет серед вітчизняної академічної спільноти. А для нас Іван Павлович назавжди залишиться одним із кращих педагогів.

Сумуємо разом з усіма, хто мав честь навчатися і працювати разом із цією визначною людиною. Висловлюємо щире і глибоке співчуття родині та близьким із приводу передчасної кончини Івана Павловича Аносова, молимося за спокій його душі.

Світла пам’ять про Івана Павловича назавжди залишиться в наших серцях.

One thought on “Світлій пам’яті Івана Павловича Аносова”

  1. Висловлюю щирі співчуття сім’ї, колегам, друзям з приводу смерті Аносова Івана Павловича.. Свій життєвий шлях він пов’зав з університетом. Знаю Івана Павловича, як добру, порядну людину, хорошого товариша. В пам”яті залишатьсяті чудові роки , коли ми разом навчалися в університеті, займалися громадською роботою.
    Розділяю біль утрати, глибоко сумую з приводу його смерті.

    Заслужений працівник освіти України Вихватенко Микола Тимофійович

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *