Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького – один з провідних педагогічних вузів України, що славиться своєю активною позицією в реалізації соціальних та культурних регіональних проектів сталого розвитку й становлення громадянського суспільства в Україні, значними напрацюваннями і ґрунтовною експертно-науковою галузевою базою. Одним з пріоритетних спрямувань втілюваних проектів є картування соціальних ресурсів та створення структурованого образу регіональної громади, що  демонструє її здатності та потенціал.

Одним з перших актичних прикладів участі нашого Вишу в картуванні громади став науковий супровід культурного картування міста (2011 р.), здійснений Центром соціологічних досліджень МДПУ. Було проведене анкетне опитування «Робота культурно-дозвіллєвих закладів і культурне мапування очима мелітопольців», яким було охоплено понад 4500 респондентів різних вікових і соціальних груп, що дозволило об’єктивно оцінити рівень культурного обслуговування населення відповідно до реальних потреб місцевих жителів різних мікрорайонів міста, а також низка експертних зустрічей «діалог за чашкою кави» у форматі «Worldcafé» (світове кафе), що методологічно поєднував експертне опитування з елементами ділової гри та групового письмового інтерв’ю і зарекомендував себе способом обговорення проблеми «Як зробити Мелітополь культурно жвавим містом?»).

Науковці МДПУ є учасниками реалізації всеукраїнського проекту «Містки громадської активності» на партнерських засадах. Освітнє спрямування  проведеного картування у рамках реалізації цього проекту обумовлювалось  приєднанням міста Мелітополя Запорізької області у червні 2016 року до всесвітньої спільноти прогресивних міст, що підтримали Пекінську декларацію та задекларували пріоритетом свого розвитку підтримку освіти упродовж життя. Дієво долучившись до впровадження концепту Пекінської декларації, Мелітополь став першим містом, яке увійшло до Глобальної мережі ЮНЕСКО «Міст, що навчаються» зі статусом постійного членства у мережі – як в Україні, так і на  всьому пострадянському просторі. Після вступу у глобальну мережу ЮНЕСКО у міста з’явилися зобов’язання щодо впровадження політики «навчання протягом життя для всіх» на місцевому рівні. Враховуючи той факт, що Мелітополь прагне бути містом європейського рівня, де кожен мешканець може висловити свою думку та задекларувати свої інтереси, стало доречним залучити містян до процесу прийняття рішень з використанням інструментів публічної партисипації. На першому етапі реалізації проекту нашими соціологами було проведено громадське соціологічне дослідження, а саме: анкетування 5000 мешканців міста, 12 фокус-груп із залученням містян різних вікових категорій у різних мікрорайонах. Крім того, у грудні 2017 року узагальнені результати анкетування та фокус-груп обговорювалися під час проведення Світового кафе за участю представників органів місцевого самоврядування, громадських лідерів, журналістів та небайдужих мешканців. На основі зібраних даних була розроблена «Стратегічна дорожня карта щодо впровадження політики «Місто, що навчається».

Співробітники нашого Вишу, зокрема директорка Центру соціологічних досліджень, Людмила Афанасьєва упродовж тривалого часу залучаються до участі в експертних групах в багатьох соціальних партнерських проектах на теренах Європи. Наразі виконує функції ключового експерта у сфері партисипативного дослідження та картування громади на запрошення ініціаторів проекту “Діалог та активізація громадян”(ГО “Молодіжна організація “СТАН” за підтримки National Endowment for Democracy (США)). Завдяки активній консультаційній діяльності науковців ЦСД МДПУ молодіжні активісти з різних куточків України  регулярно отримують необхідні теоретичні знання та практичні навички з польових досліджень громад, що потерпають від конфлікту на сході України; знайомляться з методом картування громади, як інструментом пошуку локальних проблем та їх вирішення; навчаються якісно опрацьовувати зібрані матеріали дослідження, систематизувати та аналізувати їх для подальшої імплементації; знайомляться з методом інтерактивних соціальних перформансів, як способом дослідження; здобувають базові практичні навички медіа супроводу досліджень, що передбачає пряму дію. Отримані під час навчання нові вміння та навички учасників цих «Майстерень» успішно апробуються у практичному впровадженні власних соціальних або бізнес проектів, засвідчуючи застосування методів партисипативного дослідження та картування громади, як дієвого інструменту.

Науковці ЦСД МДПУ, керуючись концептом інтеркультурної стратегії, розробленою Програмою Ради Європи «Інтеркультурні міста», у 2014 році виступили ініціаторами розробки Інтеркультурної стратегії міста – на даний момент єдиного подібного Документу, прийнятого  до виконання міською Радою в Україні. Завдяки належному комплексному науковому супроводу Центру соціологічних досліджень МДПУ і системному моніторингу соціальних проблем міста, міська громада отримала можливість своєчасної оцінки ефективності взаємодії органів самоврядування та національно-культурних товариств, визначати пріоритети в розробці інтеркультурної міської політики в реалізації «Стратегії розвитку міста Мелітополя», тим самим координуючи зусилля мерії, міських відділів освіти і культури, міської громади та Асоціації національних громад. Аналіз отриманих ЦСЛ МДПУ даних дозволив науково обґрунтувати  пріоритетні напрямки цього Плану, основна мета якого – працювати разом заради подальшого розвитку інтеркультурного Мелітополя, створюючи умови та нові можливості для динамічного, інклюзивного та по-справжньому інтеркультурного суспільства за участі всіх жителів міста, незалежно від їх етнічного походження, віросповідання, віку, статі, чи освіти.

Знаковою подією, що засвідчує міжнародний рівень експертної кваліфікації співробітників ЦСД, стала  участь представників МДПУ в міжнародному Форумі  в (Лісабон, Португалія, грудень 2017 р.) з презентацією «Путівника Інтеркультурного Мелітополя» (єдиного в світі) та соціального відеоролику «Мелітополь – весь світ в одному місті», створеного спільними зусиллями університетських фахівців спеціальностей «туризм» та «соціологія».

Етапним для ЦСД МДПУ є 2018 рік – оголошений Європарламентом Роком культурної спадщини у Європейському Союзі з метою заохочення людей до відкриття та взаємодії з культурною спадщиною Європи та посилення почуття приналежності до спільного європейського простору. За даними Європейської Комісії упродовж 2018 року в країнах ЄС відбулося понад 70 000 подій, пов’язаних із цією тематикою. Ці заходи охопили понад 30 мільйонів осіб різного національного, релігійного та етнічного походження. За цей період було реалізовано25 проектів, що стосуються збереження та розвитку культурного надбання, в рамках програм «Креативна Європа», «Еразмус +», «Горизонт 2020», «Європа для містян».

Активну роль наших науковців у євроінтеграційних процесах засвідчує їх присутність  серед учасників міжнародної конференції «Роль культурної спадщини у посиленні згуртованості громади» (Страсбург, Франція,  листопад, 2018 р.) – представників Європейської Комісії, експертів Ради Європи з питань інтеркультурності та культурної спадщини, координаторів європейських та українських інтеркультурних міст, представників європейських муніципалітетів та університетів.  Конференція стала платформою для підведення підсумків реалізації пілотними містами Лісабон та Рієка спільного проекту Ради Європи та Європейської Комісії під назвою STEPS. Завданням цих міст, в рамках проекту, було створення карти із візуальними описами активів культурної спадщини їх громад. науковий супровід культурного картування міста

Під час роботи конференції були обговорені й питання щодо подальших кроків: як далі може бути розроблена методологія картування? Як це можебути враховано більшістю міст? Як створити надійні та інтелектуальні індикатори для відстеження ролі культурної спадщини в згуртованості громади.

Тематика і спрямування, науковий контент і соціальний вектор розвитку концепту соціального картування дозволяє  вести мову про доцільність розширення спектру регіональних соціальних проектів розвитку сучасного міста. Разом з тим, на нашу думку, актуальність зазначених вище чинників засвідчує як продуктивність наукового супроводу соціальних процесів в регіональних контекстах, так і потребу системності їх вивчення та широкого застосування досвіду.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *