Успішно завершила 72-годинне навчання у другій посиленій фазі підготовки тренерів з медіаграмотності, яке було організоване Академією Української Преси (м. Київ) за підтримки DW Akademie (Німеччина) та отримала кваліфікацію «Тренер з медіаграмотності» доцент кафедри педагогіки і педагогічної майстерності Ізбаш Світлана Сергіївна.

Третій заключний модуль другої посиленої фази підготовки тренерів з медіаграмотності проходив під керівництвом медіатренера, журналіста, кандидата філологічних наук, викладача Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка – Андрія Юричко, який розповів про те, як формується порядок денний в медіа. У грі «Хто формує порядок денний у ЗМІ?» учасники тренінгу взяли на себе ролі «Суспільство», «Влада», «ЗМІ» та спробували побудувати повістку дня в медіа від імені ролі. Андрій Юричко докладно розповів, що насправді хоче отримати влада, суспільство і ЗМІ з новин у медіапросторі, а учасники порівняли свої пропозиції відповідно до представлених тренером та мали можливість доповнити свої знання. Андрій Юричко познайомив учасників-тренерів з ідеальною повісткою дня у ЗМІ. У рольовій міні-грі «Газета на конфліктну тему» навчалися шукати аргументи, які доводять думку і сприяють вирішенню конфлікту. Учасникам вдалося побудувати переконливі аргументи та випустити газету зі своїми вимогами. Тренер пояснив учасникам як має бути правильно написана стаття на конфлікту тему. Наприкінці тренінгового дня, Андрій Юричко надав деякі рекомендації стосовно того, як уникнути маніпуляцій.

Другий день був настільки феєричним і захопливим, що учасники після завершення ще довго не розходилися та прагнули працювати ще, створюючи Caption video за алгоритмом, яки майстерно представив голова «Громадського Телебачення Харків» Віктор Пічугін.

День розпочався з того, що тренер Віктор Пічугін запропонував учасникам створит портрет людини, яка користується соціальними мережами або месенджерами. Далі тренер зробив аналіз робіт та надав докладну характеристику користувачів цих соціальних мереж.

Також від Віктора Пічугіна дізналися як вірусно розповсюджуються новини, чому так багато людей їх перепощують? Для того, щоб зрозуміти цей механізм, занурилися у брейнстормінг та визначити теми і типи вірусного контенту та засоби, які допомагають працювати і поширюватися вірусному контенту. Дуже цікавою і корисною виявилася інформація щодо технічної сторони монтажу вірусного відео. Віктор розкрив деякі секрети цього процесу.

Практична вправа «Створи монтажний план Caption video» викликала особливий інтерес. Виконання цього завдання виявилося не із легких, але учасникам вдалося промоніторити стрічку новин та визначити актуальні події, які будуть цікаві для широкої аудиторії користувачів соціальних мереж. Учасникам було запропоновано створити текстовий варіант Caption video, який команди презентували на фліпчартах дуже натхненно, активно і емоційно. У другій частині другого дня Віктор Пічугін розповів про формат прямих трансляцій у Твітері, як вони виглядають, для чого використовуються. Дізналися про 7 «смертних гріхів» текстової трансляції.

У третій день розкривав секрети фактчекінгу журналіст, головний редактор фактчекінгового проекту «Без брехні» – Олександр Гороховський, який професійно розповів учасникам про фактчек як формат журналістики контролю. Спочатку було проведено бліц-опитування на тему: «Яка мета будь-якого розслідування? Тренер повідомив у формі міні-лекції про базис концепту фактчек, зупинивши увагу на спрямованості, використанні джерел, об’єктивності та вердиктах.

Дізналися, що журналістика контролю – це типові розслідування, критичні інтерв’ю, ток-шоу формату Hard, фактчек розслідування. Фейк і маніпуляції – вороги фактчеку. Інформаційні об’єкти, які можуть містити факти: новини-повідомлення ЗМІ, заяви, документи, реклама, дослідження, фото-відео матеріали. Фактчек шукає та перевіряє факти у публічних заявах, обіцянках, суспільних наративах, публічних ЗМІ.

В Україні фактчеком займаються такі організації: StopFake, Chesno (перевірка депутатів), DW Akademie (перевірка заяв і обіцянок), Без брехні (перевірка заяв), Checkregion-on, Слово і діло (перевірка обяцянок), VoxChek (перевірка публічних заяв). Інструменти перевірки у фактчек: відкриті джерела, офіційні запити, документальні дані.

Особливі емоції викликала вправа «Верифікація та фактчек на прикладі казок», яку майстерно організував і провів Олександр Гороховський. Учасникам необхідно було на прикладі казок реалізувати алгоритм верифікації та фактчекінгу подій, а також встановити відмінності між цими поняттями. Учасники вигадували дуже незвичні обставини, події і факти аби довести, що це дійсно сталося. Довелося підключати всіх казкових персонажів, щоб скласти справжні та логічно побудовані докази для здійснення верифікації та фактчекінгу.

Пишаюся, що мене навчали найкращі викладачі Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка та професійні громадські журналісти, медіатренери: Тетяна Матичак – журналістка, медіатренерка; Олена Тараненко – філолог, журналістка; Михайлина Скорик – медіа-менеджер, журналістка, редактор ТБ, головна редакторка сайту podrobnosti.ua телеканал «Інтер» (2014-2015 рр.); Erik Albrecht – неперевершений тренер з Німеччини; Тетяна Іванова – тренерка, медіаекспертка, доктор педагогічних наук, професор, керуюча партнерка Академії української преси; Андрій Юричко – медіатренер та журналіст, кандидат філологічних наук, викладач кафедри періодичної преси Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка; Віктор Пічугін – голова «Громадського телебачення Харков»; Олександр Гороховський – журналіст, головний редактор фактчекінгового проекту «Без брехні».

Ідейним натхненником тренінгу для тренерів з медіаграмотності виступив доктор філологічних наук, професор, президент Академії української преси, завідувач кафедри реклами та зв’язків з громадськістю Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка – Валерій Феліксович Іванов.

Знання, отримані під час підготовки тренерів з медіаграмотності будуть застосовані найближчим часом у навчальному процесі підготовки здобувачів вищої освіти у процесі реалізації освітньої програми за спеціальністю 011 «Освітні, педагогічні науки» в межах реалізації навчальної дисципліни «Медіаосвіта та медіаграмотність», у практико орієнтованих методичних заходах для освітян в рамках роботи «Методичної майстерні педагога Нової української школи», а також під час проведення тренінгів з медіаграмотності для студентів, викладачів, учнів закладів загальної середньої освіти та всіх зацікавлених слухачів.

Залишити відповідь