Ізбаш Світлана учасниця тренінгу-семінару з медіаграмотності «Журналістика конфліктів: стереотипи, лексика, акценти»Плідна співпраця доцента кафедри педагогіки і педагогічної майстерності Ізбаш Світлани з Академією Української Преси (м. Київ) у питаннях розвитку медіакомпетентностей та впровадження медіаграмотності у практику освіти дорослих продовжується. Цього разу Світлана Сергіївна отримала запрошення на  семінар-тренінг «Журналістика конфліктів: стереотипи, лексика, акценти», який відбувся з 16 по 17 травня 2019 р. у м. Харкові.

Захід було проведено за підтримки представництва Фонду Конрада Аденауера Konrad Adenauer Stiftung Ukraine (Харківська філія) – це Німецький політичний фонд Християнсько-демократичної партії канцлера Ангели Меркель. Християнсько-демократичні цінності – це свобода, солідарність, справедливість. Цей фонд є запобіжником у країнах, де відбуваються бойові дії, він сприяє тому, щоб не було війни. В Німеччині Фонд Конрада Аденауера виконує місію – політична просвіта німецьких громадян, щоб німці не голосувати за політичних популістів. В Німеччині для політичних партій кошти виділяються з державного бюджету, тому в цих партіях не може бути ідеологія, яка суперечить Конституції. До війни Конрад Аденауер був бургомістром і він не скомпрометував себе відношенням до нацистів. Фонд Конрада Аденауера має відділення у м. Харкові, яке опікується Сходом України.

Організатором семінару виступила Академія української преси (м. Київ), яку очолює з 2001 року професор Валерій Іванов. Місія АУП:
– світові стандарти журналістики;
– критичне сприйняття журналістики українським суспільством;
– впровадження медіаграмотності у шкільну освіту і освіту дорослих;
– здійснення моніторингових досліджень українських медіа;
– бібліотека медіаграмотності, яка налічує більше 80 видань (книжки у паперовому варіанті розповсюджуються безкоштовно).
У 2007 році була заснована Школа журналістики. На рік проводиться 120 івентів для журналістів і медіапедагогів. Виконавчим директором АУП виступає Андрій Коваленко.

Медіапедагог має бути знайомий зі специфікою роботи журналіста, щоб розуміти всю «медійну кухню» та відчувати дух і велику місію професії журналіста. Навчити медіаграмотності інших можна тільки через занурення в особливості роботи журналіста, розуміючи їх мотиви та наміри, мету та місію. Часто журналісти стикаються з проблемою як висвітлювати конфліктні теми, яку лексику використовувати, як писати неупереджено.

Корифеї журналістики (Валерий Иванов – доктор філологічних наук, професор, Президент Академії української преси, завідувач кафедри реклами та зв’язків з громадськістю Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка; Володимир Мостовий – голова тижневика «Дзеркало тижня», фундатор Комісії з журналістської етики; Андрій Юричко – медіатренер, кандидат філологічних наук, викладач Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка) розкривали:

  • місію журналіста під час конфліктів;
  • як журналіст впливає на перебіг та розвиток конфліктів;
  • журналіст як медіатор;
  • як підбирати теми, обговорювати ситуації та моральні обмеження щодо висвітлення конфліктів;
  • як мова впливає на розуміння конфлікту, яку термінологію варто використовувати;
  • персональний захист та збереження джерел інформації, юридичні та професійні обмеження;
  • чому збалансованість подачі інформації важлива і як її досягнути, коли всі звинувачують один одного;
  • як не стати маріонеткою в руках зацікавлених сторін конфлікту;
  • як патріотизм поєднується з професіоналізмом;
  • журналістика відданості та пропаганда;
  • боротьба з фейками;
  • інструменти та програми для професійного збирання, каталогізації, аналізу інформації.

Слушною є позиція медіаекспертів, що журналіст не має права відстоювати певну сторону конфлікту, він інформує про події й надає можливість висловити позиції всіх конфліктуючих сторін.

Деякі яскраві тези семінару-тренінгу:

  • по журналістським стандартам не можна написати фейк, адже має бути достовірність, збалансованість тощо;
  • письменник пише для себе, а журналіст для широкої аудиторії;
  • найсуворіша – це новинна журналістика, вона лаконічна, проста, доступна;
  • в окремих випадках, якщо журналіст зацікавлений у припиненні конфлікту, він має промовчати, щоб не розпалювати конфлікт;
  • всі, хто задіяні в інформаційному просторі – називаються засобами масової інформації, але засобом бути не коректно;
  • журналісти – це провідні ремені від влади до народу;
  • ескалація боротьби за владу сприяє підвищенню рівня недовіри у відносинах з народом;
  • причинами конфлікту є: обмежені ресурси, потреби людини, інформація та зв’язок, міжособистісні відносини, невизначеність, несумісність цілей, відсутність загальної та правомірної інформації;
  • невизначеність провокує конфлікт;
  • якщо журналіст бере інтерв’ю, він має обв’язково розказати для чого запитує, де буде використовувати;
  • публічна особа при виконання своїх обов’язків у робочий час не може заборонити себе знімати;
  • не можна брати інтерв’ю у терориста;
  • скільки має бути перевірених фактів в публікації – відповідь: всі;
  • у конфлікті журналісти можуть бути каналом комунікації між різними сторонами і представляти наміри двох сторін;
  • журналісти можуть надавати сторонам потрібну інформацію для прийняття розсудливих рішень у процесі врегулювання та вирішення конфліктів;
  • серед журналістів існує тенденція постійно шукати в період конфлікту найбільш драматичні події. Але той факт, що вони є драматичними, необов’язково означає, що вони є найбільш значущими;
  • слово – це зброя. Які журналіст подбираєте слова, залежить результат!
  • злочинці не мають національності. Наприклад, не коректно писати: «У Вінниці вкотре спіймали банду грузин», «Павлоград заполонили переселенці і злочинці»;
  • використання стереотипів і узагальнень веде до дегуманізації;
  • як тільки журналіст дізнався про неточність, він одразу зобов’язаний її виправити;
  • будь-яка влада намагається обмежити свободу медіа;
  • в американській моделі журналістики в центрі стоїть подія, а в німецькій моделі журналістики в центрі – людина;
  • журналіст має перевіряти всю інформацію, навіть якщо її повідомляють близькі люди;
    – журналіст не робить погані новини, він тільки повідомляє чітку інформацію на те, що відбувається;
  • людині, яка дала інтерв’ю необхідно обов’язково відправити текст інтерв’ю і якщо вона його ухвалить і погодиться, тоді можна публікувати;
  • журналіст не має втручатися в події, а має їх висвітлювати;
  • журналіст в конфліктних ситуаціях не може бути героєм, він не розповідає про себе, а розповідає про подію.

Журналістські стандарти:
1. Беспристрастність.
2. Нейтральність.
3. Сбалансованість позицій.
4. Достовірність.
5. Авторитетне джерело.
6. Документальна точність.
7. Розділення факту і судження (коментаря).

Звідки беруться журналістські стандарти?
1. Закон.
2. Етика.
3. Судова практика.
4. Комісія з журналістської етики.

На семінарі-тренінгу реалізовано практику вирішення конфлікту у грі «Спільні інтереси». Учасникам було запропоновано конфліктну ситуацію, яку мав би вирішити журналіст як посередник (медіатор). Правильна позиція медіатора полягає в тому, що він має допомогти зрозуміти думку різних сторін. Для цього необхідно задавати однакові запитання одній та іншій стороні конфлікту. На ці запитання будуть різні позиції, що надасть можливість зрозуміти чому певна сторона поводиться таким чином. Журналіст, як медіатор, має допомагати людям зрозуміти цінності один одного. На підставі отриманої інформації слід розширювати межі пошуку рішень. Медіатору необхідно уникати позиції певної сторони.

Уявлення про перемогу в конфлікті досягається за умов:
– домінування або повна перемога;
– уникнення або угодство;
– непродуманні рішення;
– торги;
– спільні підходи.

Коли Ваша думка, як журналіста, може мати значення?
– поважати аудиторію;
– сприяти різноманітності думок;
– провести своє дослідження;
– поважати себе;
– використовувати свої спостереження.

У грі «Написати іменники до фото» необхідно було підібрати іменники до фото, які найкраще пояснюють картинку. Мета вправи – правильно підібрати слова, щоб написати новину. За результатами гри виявилося, що перші слова, які підібрали учасники, насправді не відповідають дійсності, а деякі слова взагалі навішували ярлики і стереотипи. Висновок з даної гри зробили про те, що журналістика забороняє використовувати стереотипи, тому що стереотипи не передбачають опису образа. Необхідно передавати факт і опис має стосуватися факту.

На тренінгу дізналися нову термінологію:
Комбатант – особа, яка входить до складу збройних сил країн, які перебувають у стані військового конфлікту і має право безпосередньо брати участь у військових діях.
Некомбатант – особи, які входять до складу збройних сил воюючої сторони, надають їх всемірну допомогу у досягненні воєнних успіхів, але безпосередньо не беруть участь у воєнних діях. Головна риса правового статусу некомбатанту – неучасть у бойових діях. Некомбатантами є духовний, медичний персонал, військові кореспонденти, юристи.

Під час висвітлення конфлікту необхідно дотримуватися збалансованості позицій:
– представити обидві сторони конфлікту;
– представити збалансованість думок, коментарів;
– представити різнорівневий аналіз теми (за, проти, нейтральний, житель, активіст, політик, солдат, офіцер тощо).

Журналістика військових конфліктів передбачає:
1. Перевірку фактів.
2. Коректні цитати.
3. Співставлення старих даних.
4. Пошук нових даних.
5. Виявлення брехні та дезінформації.

Принципи об’єктивності у журналістиці працюють таким чином:
1. Отримується знання за допомогою адекватних у професійному середовищі методів отримання інформації.
2. Побудова моделей реальності виключно на основі зібраної інформації.
3. В журналістському матеріалі має бути розділений факт і судження (коментар).
4. Перевірка готового тексту на відповідність сформованій реальності.

Тижневик «Дзеркало тижня» ініціював розробку документів, щоб адаптувати наше законодавство до міжнародних стандартів. В України має формуватися модель західної журналістики.

Щира вдячність АУП в особі президента Валерія Іванова і виконавчого директора Андрія Коваленка та Фонду Конрада Аденауера (Філія у Харкові) в особі керівника проектів Олексія Дороніна за можливість отримати відповіді на великий перелік питань щодо роботи журналіста та дізнатися яким чином журналісти мають дотримуватися світових стандартів та етичних норм професії. А це для медіапедагога, дуже важливо, адже навчати медіаграмотності інших необхідно через власне розуміння ролі журналіста у суспільстві та специфіки його роботи.

Прес-реліз підготувала С.С. Ізбаш

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *