
🕯 Сьогодні ми згадуємо не лише імена. Ми згадуємо погляди, що більше не озвуться. Усмішки, які зупинилися назавжди. Ми згадуємо тих, хто пішов, аби ми могли жити.
🔥 Цей день — не про тріумф. Це день про ціну. Про кров на стертих бронежилетах. Про руки, що тримали зброю, коли серце рвалося додому. Про силу духу, яку неможливо зламати.
🛡 Вони не просили подяк. Їхні голоси більше не звучать. Але ми зобов’язані кричати за них. Писати їхні імена в кожному рядку історії. Не дати забути. Не дати зрадити.
💔 Сльоза матері — це правда цього дня. Тиша над могилами — це крик народу. І кожне наше “Слава Україні” — це присяга бути гідними їхньої жертви.
🇺🇦‼️Вони стали нашою совістю. Вони — наша Україна.
