В МДПУ проведено тренінг «Підготовка вчителів закладів загальної середньої освіти до впровадження медіаграмотності в Новій українській школі»

14 червня 2018 р. під час проведення Всеукраїнської науково-практичної конференції «Особистісно-професійний розвиток вчителя в умовах реалізації концепції Нової української школи» доцентом кафедри педагогіки і педагогічної майстерності проведено тренінг з медіаграмотності для вчителів закладів загальної середньої освіти м. Мелітополя.

Мета тренінгу – розвиток у вчителів компетентності медіаграмотності та надання методичного інструментарію для реалізації завдань впровадження основ медіаграмотності в освітній простір Нової української школи.

Тренінг розпочався з оголошення завдань, поставлених міністром освіти і науки України Л. Гриневич щодо необхідності навчання медіаграмотності наскрізно на усіх предметах в школі та необхідності підготовки вчителя до впровадження медіаграмотності в школі.

За правилами тренінгу учасники виконали вправу на знайомство та написали свої очікування від тренінгу, створивши разом «Дерево очікувань».

Для того, щоб показати важливість методів інтерактивного навчання у процесі формування медіаграмотності, з учасниками проведено 3 експерименти.

Перший експеримент привів учасників до висновку, що на одне слово у кожного виникають свої образи. Для узгодження адекватності образів необхідний діалог. Цей діалог проводиться за допомогою інтерактивних методів навчання.

Другий експеримент наштовхнув учасників на думку, що у навчанні ми спираємося на знайомі образи/дії, закріплюючи їх у своїй свідомості. Попередні дії (досвід) визначають і формують майбутні образи. «Пам’ятаєте, як раніше?» ... «Давайте уявімо ...». Сприйняття найбільш ефективне, якщо підпорядковане єдиній картині (системі), логіці, так звані гештальт-кубики. Для реалізації цілей навчання необхідна інтерактивна взаємодія та спільний діалог.

Третій експеримент показав, що для того, щоб впливати, важливо знати психологічні особливості тих, хто навчається. Інтерактивне навчання дозволяє глибше врахувати індивідуальні особливості учасників процесу навчання. Всі люди індивідуальні, тому на однакову ситуацію поводяться по-різному. Врахування індивідуально-психологічних особливостей учасників дозволить тренеру з медіаграмотності підібрати адекватні методи і форми навчання.

Узагальнюючи роль інтерактивного навчання, учасникам було представлено таксономію цілей і задач  Б. Блума. Наголошено на тому, що усі процеси мислення при сприйнятті інформації між собою ієрархічно пов’язані. Цілі навчання залежать від ієрархії процесів мислення. Тренер, впроваджуючи інтерактивні методи навчання, має підібрати до кожного рівня адекватні форми та методи навчання, завжди розуміти на яку мету по Б. Блуму спрямована вправа або завдання. Далі учасникам була надана можливість самостійно підібрати інтерактивні методи навчання медіаграмотності до кожного рівня цілей піраміди Б. Блума.

Для того, щоб ознайомити учасників з основними поняттями і сутністю медіаграмотності було проведено мозковий штурм на тему: «Що для вас означає «медіаграмотність»?». За допомогою комунікативного проекту «Актуальність медіа в Україні» проаналізовано причини актуальності медіаграмотності в Україні. Учасники об’єднатися у 3 групи: «Шкільна пора», «Студентські роки», «Віртуальний світ» та склали на фліпчарті 5 причин, які привели їх до вивчення медіаграмотності. Вчителям було надано рекомендації як боротися із кліповим мисленням учнів. Зокрема, читати худ. літературу для того, щоб описувати образи і аналізувати; брати участь у дискусіях (рефлексія, аналіз, роздумах); розвивати критичне мислення.

Через гру «Асоціативне поле» вчителі познайомилися з основними видами інформації. Кожному учаснику пропонувалося написати на двох різних стікерах асоціації до слова «інформування» (зелений стікер), «пропаганда» (помаранчевий стікер). Але виявилося, що деякі асоціації, які запропонували вчителі, підходили і під «інформування», і під «пропаганду». Тому було наголошено на тому, що інформування – інформує, роз’яснює, але не надає готових рішень; пропаганда – інформує, роз’яснює, переконує, але компрометує, маніпулює. Разом дійшли висновку, що пропаганду складно розпізнати, тому що вона може виходити з того ж джерела, що і інформування. Але пропаганда може сьогодні інформувати, а завтра маніпулювати; пропаганда небезпечна напівправдою. Учасники переконалися в тому, участь в цьому тренінгу важлива для того, щоб покращити уміння розбиратися в інформаційному просторі, яке нас оточує.

Гра «Декодування інформування і пропаганди через відео» сприяла розумінню суттєвих відмінностей між інформацією та пропагандою, фактом і думкою журналіста. Учасники переглянули відеороліки «Децентралізація» та з’ясували види інформації, визначаючи маркери «інформації» і «пропаганди». Завдання було ускладнено демонстрацією відеоролика «Здоровий спосіб життя», який відносився до позитивної пропаганди (соціальна реклама) і був побудований на пропагандистських маркерах. Учасники не відразу змогли правильно розпізнати даний вид інформації. Акцент зроблено на тому, що кожна людина сприймає інформацію по-різному і один і той же меседж можна пояснити по-своєму. Не знаючи маркерів і практичних інструментів, які допоможуть розрізнити інформування і пропаганду, ми не зможемо правильно їх ідентифікувати.

Для закріплення знань з видів інформації проведено вправу «Робота з видами інформації». Кожній команді на стіл роздано по 3 листа ксерокопій плакатів. Завдання полягало у визначенні по заданим сюжетам виду інформації: інформування, пропаганда, реклама, соціальна реклама, РR. Для полегшення виконання завдання представлено слайд «Види інформації: інформування і пропаганда, їх маркери». Учасники успішно впоралися із виконанням цієї вправи.

Вправа «Переформатуй текст» спрямована на  формування навичок складання медіатекстів. Трьом командам запропоновано з отриманого тексту скласти «Інформування» – команда «Шкільна пора», «Пропаганда (позитивна пропаганда, реклама)» – команда «Віртуальний світ», «Однобічна інформація (брудний PR, джинса)» – команда «Студентські роки». Команди розташовували абзаци в певній послідовності, прибираючи зайве, щоб вийшов текст, який відповідає інформації, пропаганді або брудному PR. За допомогою виконання цієї вправи учасники сформували знання про те, що позитивна реклама маркується як реклама, пропаганда формує потрібну для пропагандиста громадську думку, чорний PR підкреслює недоліки конкурента!

Пошуку оціночної лексики в тексті, визначенню фактів і суджень в тексті, формуванню вміння визначати ступінь нейтральності тексту, вмінню розуміти авторську позицію сприяла вправа «Декодування тексту. Факт і судження». Учасники аналізували інформаційний матеріал на предмет наявності фактів і думок. Вони вчилися знаходити в тексті оцінні слова і фрази. У процесі виконання вправи дійшли до висновку, що ми не підозрюємо скільки навколо нас існує думок, а ми часто все це сприймаємо як правду. Наш мозок так себе поводить тому, що схильний довіряти, щоб виживати. Основна навичка у критичному мисленні – розділяти факт і судження!

Для того, щоб зрозуміти як функціонують медіа, учасникам було запропоновано гру «Сніжинка», метою якої було визначити наскільки точно можна зрозуміти інформацію, яка сприймається тільки одним органом чуття – слуховим. В результаті виконання вправи у всіх учасників вийшли різні сніжинки. Учасники переконалися, що жоден ЗМІ не дає нам інформацію, яка може бути перевірена усіма органами відчуттів (слух, дотик, зір, тактильні відчуття, емоції і т.п.). Саме тому ймовірність перекручування цієї інформації є дуже високою. Тому будь-яку інформацію необхідно перевіряти і аналізувати. Медіа не презентують реальність, а лише репрезентують її. Кожен по-своєму сприймає інформацію.

Рефлексивна гра «Королева» спрямована на розуміння учасниками того, яким чином засоби масової інформації впливають на свідомість людей, які маніпулятивні технології використовують і чим пояснюється специфіка їх редакційної політики. За допомогою цієї гри у вчителів сформувалися навички критичного мислення, інтерес до вивчення різних джерел медійної інформації для співставлення різних думок. Було показано вплив суб’єктивних факторів на об’єктивність журналістики. Учасники зрозуміли, що само поняття об’єктивності кожна зацікавлена сторона трактує по-своєму. Важливо починати аналіз об’єктивності медіатекста з перевірки його джерела, авторства і мети публікації.

Тренінг завершився проектно-аналітичною грою «М’ясо Кенгуру», метою якої було показати, як ЗМІ та реклама маніпулюють матеріалами (ідеєю) з метою спонукати цільову аудиторію купити товар, повірити в ідею, зробити  відповідну дію. Групам необхідно було випустити матеріал в газету про користь м’яса кенгуру для різних груп населення. Написати статтю про унікальність продукту «М’ясо Кенгуру». Групам запропоновано такі завдання: написати матеріал в газету для пенсіонерів (для команди «Віртуальний світ»); матеріал на сайті для студентів (для команди «Шкільна пора»); матеріал для домогосподарок (для команди «Студентські роки»). Групи придумували назву видання, логотип, слоган (місію) і ілюстрували сам матеріал з необхідними кадрами/маркерами для тієї чи іншої цільової аудиторії. Додатковий матеріал, який пропонувався для команд: поняття «цільова аудиторія», модель купівельних можливостей S.A.B.O.N.E.; 5 «P» Маккарті; таблиця «Характеристики цільової аудиторії»; 20 типів контенту, приреченого на успіх. Гра сприяла розумінню учасниками психологічних механізмів впливу маніпуляцій на людину. Команди дійшли висновку, що ЗМІ знають чому саме віддає перевагу кожна цільова аудиторія і готує статті про те, що ми хочемо чути. Щоб текст дійшов до споживача, ЗМІ знають на які чутливі зони потрібно натиснути, аби потенційна цільова аудиторія повірила в ідею.

Проведена рефлексія після тренінгу показала, що 83% присутніх вчителів вже знайомі з поняттям «медіаграмотність»; 13% добре орієнтуються в темі; 4% познайомились з цим поняттям вперше. Дані результати опитування свідчать про те, що в школі поняття «медіаграмотність» вже не нове, вчителя активно розвивають ці навички в учнів, впроваджують елементи медіаграмотності у навчальних процес при викладанні свої дисциплін. Серед присутніх вчителів, була Наталія Безменова – вчителька української мови та літератури, інформатики, медіапедагог Мелітопольської спеціалізованої школи І-ІІІ ступеня №25, яка викладає дисципліну «Медіаграмотність» в школі вже декілька років поспіль. Заступники директора Мелітопольської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня №22 Олена Щербенко та Олена Гнатів на чолі із директором Олексієм Яценко запроваджують навчання медіаграмотності вчителів своєї школи на навчальних тренінгах. Вчителі Мелітопольської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня №15 Галина Колесник та Жанна Скрипко, Ірина Ісаєнко, Наталія Бутенко на чолі із директором Наталією Коваль приділяють питанню формування медіаграмотності особливу увагу, проводячи постійні тренінги зі старшокласниками своєї школи, а нещодавно налагодили співпрацю між Мелітополським державним педагогічним університетом імені Богдана Хмельницького та загальноосвітніми школами №15 та №14 для проведення спільних тренінгів з медіаграмотності для старшокласників навчального округу «Гармонія». Заступник директора з навчально-виховної роботи Мелітопольської спеціалізованої школи І-ІІІ ступеня №25 Тетяна Устинова та вчитель Олена Гриньова впроваджують «медіаграмотність» до предметів навчального процесу. У школі проблеми формування медіаграмотності вирішуються на рівні наукових тем предметних кафедр. Заступник директора Мелітопольської гімназії №19 Людмила Гулакова та директор Світлана Мельник розвивають навички критичного мислення та медіаграмотності під час викладання навчальних дисциплін у старших класах. Заступник директора з навчально-виховної роботи Мелітопольської спеціалізованої школи-інтерната ІІІ ступеня «Творчість» Інна Гайденрайх та вчителі цієї школи-інтернату: вчитель української мови та літератури Наталія Устінова, вчитель фізики та інформатики Олександр Федоренко, вчитель української мови та літератури Світлана Вілінська, вчитель історії Валерій Волік постійно беруть участь у роботі семінарів та тренінгів з медіаграмотності, які проводяться кафедрою педагогіки і педагогічної майстерності МДПУ імені Богдана Хмельницького.

Таким чином, всі присутні на тренінгу вчителі активно впроваджують медіаграмотність в освітній простір Нової української школи. Тому проведений тренінг з медіаграмотності розширив знання вчителів з цієї проблеми, надав їм додатковий методичний інструментарій з медіаграмотності для подальшої реалізації завдань впровадження основ медіаграмотності в освітній простір Нової української школи.

На питання про те, які із перелічених варіантів впровадження медіаосвіти на вашу думку мають найбільший вплив на її розвиток та поширення в Україні, вчителі віддали перевагу інтеграції «Медіаграмотності» до більшості предметів навчального процесу (21 вибір). Крім того, учасники розуміють необхідність проведення подібних тренінгів для широкого кола учасників (8 виборів).

На питання про те, які теоретичні і методичні питання вас цікавлять в межах подальшої співпраці, вчителі практично одностайно відповідали про необхідність розкриття методичних аспектів впровадження медіаграмотності у процес викладання навчальних дисциплін в школі.

Тренінг «Підготовка вчителів закладів загальної середньої освіти до впровадження медіаграмотності в Новій українській школі» проведений завдяки ідеологічній підтримці декана факультету інформатики, математики та економіки професора Павла Бєльчева, завідувача кафедри педагогіки і педагогічної майстерності професора Ангеліни Коробченко та організаційної підтримці викладачів кафедри педагогіки і педагогічної майстерності Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького, зокрема: доцента Юлії Єрмак, старшого викладача Оксани Бунчук, лаборанта Алли Волік. Особлива вдячність за методичну підтримку доктору педагогічних наук, професору, тренеру-майстру з медіаграмотності Тетяні Івановій та Академії Української Преси (м. Київ).

Проект від Академії Української преси завершується, але зерна медіаграмотності, які посіяні на освітянському полі тільки починають сходити і обов’язково переростуть у плоди критичного мислення, усвідомленого медіаспоживання, самозахисту та протидії маніпуляціям.

Прес-реліз підготувала доцент кафедри педагогіки і педагогічної майстерності Світлана Ізбаш