17 травня 2018 р. філологи святкували День Вишиванки. За свою майже 25-річну історію цей день філологічний факультет відзначає не вперше. Вже проводились і «Вишиванкова хода» до пам’ятника Тарасові Шевченку, і фольклорні свята «Вишиванко моя, вишиванко…», «Святий народний оберіг», і літературно-музична композиція «Молитва без слів», й екскурсії в Музеї українського орнаменту на агробіологічному комплексі МДПУ імені Богдана Хмельницького «Символи української вишивки».
Цьогоріч на філологічному факультеті відбулася ціла низка заходів.
До Дня вишиванки серед першокурсників було проведено експрес-конкурс міні-творів «Вишиванка в моєму житті»; студенти у своїх творчих роботах писали про український народний одяг як про генокод нації (Качмар Вікторія), про вишиванку як оберіг (Мірошниченко Катерина), як святиню (Криган Руслан), як символ краси і здоров’я (Кульговень Анастасія).
Етнопоказ «Моя вишиванка», на якому філологів згуртувала любов до рідної землі, повага до історії та культури нашого народу, до його традицій і духовних надбань і який супроводжувала пісня Тинської Ірини про вишиванку, засвідчив, що українське національне вбрання – це «неповторна музика натхнення», що цвіте над світом і заплітає в колір дух народу.
А ще студенти влаштували плетіння синьо-жовтих символів-оберегів, фотозону в сучасному національному вбранні, флешмоб «Українська вишиванка – національний оберіг», де закликали:
Вдягніть ви рідну вишиванку
І українцем йдіть у білий світ.
Дивуйтесь світу в росянім серпанку
Й любіть цю землю з молодих вже літ.
А щире й рідне українське слово
Ви гордо через все життя несіть.
Інформацію підготували доцент кафедри української і зарубіжної літератури Ганна Атрошенко і Голова студентської ради філологічного факультету Олена Федюніна |