1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом

Питання поширення ВІЛ/СНІДу у нашій країні стоять досить гостро. Так, Україна займає друге місце у країнах Європи з найбільшим показником поширення ВІЛ та 5 місце у світі. Тому, досить актуальним залишається інформування населення, а особливо молоді, про шляхи поширення ВІЛ та заходи з профілактики захворювання.

З 30 листопада на кафедрі анатомії і фізіології людини та тварин функціонує інформаційний стенд щодо ВІЛ/СНІДу, шляхів поширення, заходів з профілактики та «карти ВІЛ». Так, джерелом ВІЛ-інфекції є інфікована людина, яка знаходиться в будь-якій стадії хвороби. Медики зазначають, що найбільш вірогідна передача ВІЛ від людини, що знаходиться наприкінці інкубаційного періоду, в період первинних проявів та на пізній стадії інфекції, коли концентрація вірусу досягає максимуму. ВІЛ-інфекція відноситься до довготривалих захворювань. З моменту зараження до моменту смерті без високоактивної антиретровірусної терапії може минути від 2-3 до 10-15 років.

Вірус імунодефіциту людини може знаходитися у всіх біологічних рідинах та долає трансплацентарний бар’єр. Однак вміст вірусних часток в біологічних рідинах неоднаковий, що і визначає їх відмінне епідеміологічне значення. Біологічні рідини людини, що містять ВІЛ і які мають найбільший епідеміологічне значення у розповсюдженні ВІЛ-інфекції: кров; сперма, вагінальний секрет, материнське грудне молоко. Вірус може міститися і за іншими рідинах, але його концентрація мала чи субстрат тяжко доступний: спинномозкова рідина (ліквор); сеча; слина; слізна рідина; секрет потових залоз.

Сприйнятливість до ВІЛ у людей загальна, однак її ступінь індивідуальний для кожного, що може проявитися як в повному (або частковому) обмеженню інфікування ВІЛ, так і в пришвидшенні або гальмуванні темпів розвитку клінічних симптомів хвороби.

Ступінь ризику інфікування ВІЛ неоднакова щодо різноманітних груп населення, відповідно можна назвати контингенти великий ризик зараження: гомо-, бісексуалісти, наркомани, реципієнти крові й її продуктів, повії, бродяги, прибічники вільного кохання, персонал готелів, повітряних ліній міжнародного транспорту, військовослужбовці, моряки, іммігранти, біженці, сезонні робочі, туристи.

На сьогодні ВІЛ-інфекція не має радикальних засобів лікування, тому головною зброєю в боротьбі з поширенням вірусу є попередження нових випадків інфікування – профілактика.

Бережіть своє здоров’я!

Матеріал підготувала асистент кафедри анатомії і
фізіології людини та тварин Горбань Д.Д.