Перші студентські болгаристичні читання до 1100-ліття пам’яті св. Климента Охридського

8 грудня 2016 року о 13.00 у читальній залі міської бібліотеки проходили Перші студентські болгаристичні читання до 1100-ліття пам’яті св. Климента Охридського з міжнародною участю, які організували та провели Центр болгаристики, лекторат болгарської мови при Мелітопольському державному педагогічному університеті імені Богдана Хмельницького та Мелітопольська бібліотека імені М. Ю. Лермонтова.

Учасниками конференції були студенти МДПУ ім. Б. Хмельницького, Бердянського державного педагогічного університету, Запорізького національного університету, Класичного приватного університету (м. Запоріжжя), Дніпропетровської духовної семінарії, доценти С.І. Корнієнко (БДПУ), С.І. Пачев, В.М. Пачева (МДПУ ім. Б. Хмельницького), лектор Міністерства освіти і науки Республіки Болгарія Колєва Красимира Дочева (Болгарія) та лектор Анна Марія Оскерко (Варшава, Польща).

Учасників конференції привітав ректор МДПУ ім. Б. Хмельницького В. В. Молодиченко, який нагородив Почесною грамотою переможницю конкурсу есе, присвяченого 25-річчю встановлення дипломатичних відносин між Болгарією та Україною, студентку філологічного факультету Євгенію Рошиян. Також ректор побажав усім плідної роботи.

Відкрила студентські болгаристичні читання лектор Міністерства освіти і науки Республіки Болгарії Колєва Красимира Дочева, зазначивши, що просвітительська діяльність Климента Охридського, Наума й Костянтина Преславського піднесла на такий високий рівень слов’янську писемність і богослужіння, що це стало одним із найвагоміших складників розквіту Першого болгарського царства та слов’янської культури загалом. Климент очолив перекладацьку роботу і переписування слов’янських книг, підготував більше 3 тисяч учнів, тож після смерті його проголосили святим, а про самих просвітителів написали житія.

Головними питаннями, які розглядалися на конференції, звичайно ж, були життя і діяльність Климента Охридського, пам’ятки старослов’янської писемності, старослов’янські запозичення в українській книжній мові ХІХ ст. тощо. Студенти та викладачі виступили із цікавими доповідями, звернувши увагу на актуальні проблеми славістики та шляхи їхнього розв’язання у ХХІ столітті.

Прес-центр університету