Круглий стіл «Співпраця етноспільнот, релігійнх громад та краєзнавців у збереженні культурної спадщини Приазов’я» на базі МДПУ імені Богдана Хмельницького

21 листопада 2016 року в рамках заходів, присвячених 60-річчю Зоологічного музею Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького відбувся круглий стіл «Співпраця етноспільнот, релігійних громад та краєзнавців у збереженні культурної спадщини Приазов’я» за модерацією шеф-редактора журналу «Музеї України» Іванченко Н.В. та участю завідувача зоологічного музею Львівського національного університету імені І. Франка, к.б.н. Шидловського І.В.

На початку заходу до присутніх звернувся ректор, професор Молодиченко В.В., який привітав присутніх з Ювілеєм зоологічного музею, представив гостей.

Головною темою розмови було збереження інтеркультурного середовища в Приазов’ї. Сучасне поняття збереження навколишнього середовища неможливе без збереження культурних ландшафтів та етносів. У роботі круглого столу брали активну участь ректорат  університету, наукові співробітники, науково-педагогічні працівники, історики, представники національних громад, які розповідали про свою роботу з вивчення інтеркультурного середовища Приазов’я. Порушувалися питання про збереження національних культур, адже традиції, ремесла та фольклор етноменшин повинні стати елементом нематеріальної культурної спадщини України. Мелітопольські караїми повідомили, що готують документи для внесення своєї національної кухні до списку нематеріальної спадщини України. Для популяризації етнокухні виникла пропозиція  започаткувати фестиваль вуличної їжі – такі заходи популярні в усьому світі. Постало питання щодо розширення маршрутів університетських експедицій і залучення до пошуків представників інших галузей науки: етнологів, біологів, геологів, географів, мовників, істориків. Проговорили про методи збереження архітектурних пам’яток Мелітополя, про розвиток туристичних маршрутів по етнічних селах Приазов’я. Багато питань було про роботу з молоддю та дітьми – вони повинні знати про людей інших національностей, які стали гордістю області. Робота круглого столу показала, що національні спільноти відкриті до співпраці, люди готові йти на діалог і мають цікаві пропозиції для подальшого розвитку Мелітополя як інтеркультурного міста.

Нещодавно наше місто відвідала керівник Української Мережі Інтеркультурних Міст Ксенія Хоанова-Рубіконда. Вона визнала, що Мелітополь довів своїм прикладом, що жителі поліетнічного міста можуть дружно співіснувати і шукати мирні шляхи для вирішення складних соціально-економічних, демографічних та політичних питань, навіть у той час, коли країна перебуває у  нестабільній ситуації.

Поліетнічність характерна для багатьох регіонів України. Українці сотнями років живуть пліч-о-пліч з багатьма народами, які знайшли притулок на нашій землі. Українська кухня поповнилася традиційними блюдами інших етносів, народи-пилигрими прилаштувалися до нових умов і асимілювались, але представники різних етносів досі зберігають родинні скарби: мову, книги, одяг, пісні, казки, прикраси, рецепти й інші матеріальні та нематеріальні елементи національної культури. Усе це передається від матерів донькам, від батьків – синам, і українцям дуже важливо не розірвати цей родовий ланцюжок і закріпити міжкультурний зв'язок. Зберігаючи культуру наших співвітчизників, ми оберігаємо спокій нашої країни.

Проведений круглий стіл залишив незабутні враження в усіх слухачів.

Матеріал підготувала директор Центру соціологічних досліджень
МДПУ ім. Б. Хмельницького Л.В. Афанасьєва,